Заповіт чи договір дарування на нерухоме майно?

Початком існування людини є її народження, а смерть завершує життя. За своє життя людина може придбати житло, автомобілі, накопичувати заощадження, створювати власний бізнес, тобто мати певні матеріальні та нематеріальні блага. У зв’язку з цим у людей часто виникає запитання подарувати чи заповісти нерухоме майно? Договір дарування і заповіт залишаються найбільш часто використовуваними інструментами у взаєминах близьких родичів і не тільки по частині передачі нерухомості. При цьому, достатньо часто люди плутають дарування із заповітом, не розуміючи суті цих угод.

З даного питання консультує в.о. начальника відділу «Компаніївське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання БВПД – Ірина Дремлюга.
Згідно з Цивільним законодавством заповіт – це правочин, за яким заповідач особисто розпоряджається своїм майном, яке йому належить, у випадку його смерті. Спадкоємець отримає у власність успадковане майно через 6 місяців після смерті заповідача, а договір дарування – це правочин, за яким дарувальник дарує або зобов’язується в майбутньому подарувати іншій особі – обдаровуваному – об’єкт нерухомості безоплатно, і обдаровуваний має право власності на неї – право володіти, користуватися та розпоряджатися – безпосередньо після вчинення угоди та її державної реєстрації.
Тобто, головна і сама суттєва різниця між цими двома угодами – це момент переходу права власності на нерухоме майно.
Право власності за договором дарування виникає після нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. Що ж до заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини.
У випадку з договором дарування є один нюанс, що припускає ризик для самого дарувальника.
Справа в тому, що після того, як документ підписується та реєструється, майно вмить переходить в розпорядження обдаровуваного, який відразу ж може розпоряджатися ним на власний розсуд. Він може навіть одразу виселити дарувальника з квартири, тому кожен з тих, хто вирішує передати нерухомість за таким договором, втрачає усі права на об’єкт дарування.
На подароване майно більше ніхто не має права претендувати. Людина, яка подарувала, відразу залишається з порожніми руками. Юридично людина, яка подарувала нерухомість, є незахищеною, якщо, звичайно, у неї немає іншої квартири чи будинку.
Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору; розірвання договору дарування; визнання договору недійсним. Таким чином, можна розірвати чи визнати недійсним договір дарування в судовому порядку. Проте, довести те, що дарувальник погано розбирається в тонкощах документів і не хотів відразу ж втратити усі права на житло – дуже складно, а іноді – неможливо.
Ще одна важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування.
По-іншому йдуть справи із заповітом, оскільки його можна переписувати хоч щодня, відвідуючи нотаріуса і замінюючи одного спадкоємця іншим. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Крім того, він може у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги нотаріуса.
За нотаріальне посвідчення договору дарування доведеться сплатити державне мито в розмірі 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 0,85 коп., а за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцеві доведеться заплатити 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту необхідно сплатити послуги нотаріуса. Ціна на такі послуги у кожного нотаріуса різна.
Дарувальнику необхідно проводити оцінку об’єкта нерухомості, що передається в якості подарунка обдаровуваному.
Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, зокрема майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини. Таким чином, за отримане майно у спадок чи в подарунок необхідно заплатити податок, при чому за різними ставками.
Прийняття в дар нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя і дітей), обкладається податком за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для інвалідів I групи, осіб які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей-інвалідів.
Подарунки від всіх інших родичів, у тому числі, від бабусь і дідусів, дядьком і тіткою, оподатковуються за ставкою 5% від вартості такого подарунка.
Згідно з нормами ст. ст. 719, 1247 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі і заповіт укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Таким чином, спільним у цих двох правочинах є однакова форма їх укладення.
Слід пам’ятати , що життєві обставини досить часто змінюються, тому чи укладати договір дарування чи заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси даних правочинів.
За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.
Адреси бюро правової допомоги:
Долинське бюро правової допомоги
м. Долинська, вул. Шевченка, 59
Компаніївське бюро правової допомоги
смт Компаніївка, вул. Паркова, 4
Новомиргородське бюро правової допомоги
м. Новомиргород, вул. Соборності, 106
Новгородківське бюро правової допомоги
смт Новгородка, вул. Центральна, 1
Устинівське бюро правової допомоги
смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.