Що потрібно знати пасічникам
Найчастіше основними причинами отруєння бджіл є використання засобів захисту рослин.
Відбувається це зазвичай, коли суб’єкти господарювання не дотримуються встановлених регламентів із застосування засобів захисту рослин.
Також отруєння бджіл засобами захисту рослин може бути викликане тим, що власників пасіки взагалі не повідомили або несвоєчасно повідомили про час, місце та характер майбутнього застосування засобів захисту рослин.
Крім того, інколи суб’єкти господарювання надають до органів місцевого самоврядування неповну інформацію про заплановане застосування засобів захисту рослин.
Є спеціальна інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин. Відповідно до цього документу фізичні особи та суб’єкти господарювання, які мають намір обробляти сільгоспугіддя, повинні завчасно (за три доби) повідомляти сільські ради, територіальні громади про заплановане застосування засобів захисту рослин.
У випадку, коли територія, на якій планується застосовання засобів захисту рослин, знаходиться на адміністративній території двох чи більше органів місцевого самоврядування (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметра території застосування засобів захисту рослин), завчасне повідомлення подається до всіх органів місцевого самоврядування.
Фізичні особи та суб’єкти господарювання, які планують застосовувати на посівах засоби захисту рослин, повинні заздалегідь обов’язково вказати конкретну дату, час та назву препарату та діючу речовину, яким будуть проводити обробіток своїх посівів. Також завчасне повідомлення має містити кадастровий номер земельної ділянки, площу угідь, клас небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин, термін ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин.
Після того, як органи місцевого самоврядування отримали повідомлення від фізичних осіб та суб’єктів господарювання про їхній намір обробляти посіви засобами захисту рослин, у свою чергу, повинні опублікувати на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в засобах масової інформації місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки.
У випадку, коли пасічник, у якого загинули бджоли, хоче відшкодувати заподіяні йому збитки, то в його ж інтересах діяти якомога швидше. Оскільки препарати, якими обробляють посіви, мають властивість дуже швидко розкладатися (від 12 до 36 годин), то це значно ускладнює визначення діючої речовини препарату, яким оброблялося поле.
Після виявлення на своїй пасіці загибелі бджіл, її власник повинен звернутися до органів місцевого самоврядування, районної державної адміністрації із заявою для створення відповідної комісії. Представники останньої виїжджають на місце, де сталося отруєння. Далі проводиться обстеження та згідно з інструкцією відбираються проби для подальшого направлення їх у спеціальну лабораторію для встановлення факту отруєння бджіл. Лабораторія, у якій будуть проводитися дослідження, повинна обов’язково бути акредитованою. Інколи ситуацію ускладнює той факт, що поряд із розміщеною пасікою розташоване не одне, а два або три поля. Тому визначити, хто і яким препаратом проводив обробіток буває досить складно. Крім того, усі фінансові витрати, пов’язані із направленням зразка відбору на аналіз, несе пасічник. А це, зазвичай, чимала сума коштів. Саме тому часто пасічники після виявлення факту загибелі бджіл, унаслідок згубної дії пестицидів, про даний факт повідомляють лише в телефонній розмові, але не оформляють усе це належним чином. А відтак, не можуть претендувати на відшкодування збитків, як це передбачено.
Продовжуючи дану тему нагадуємо про те, що всі власники пасіки повинні обов’язково реєструвати її в органах місцевого самоврядування за місцем розташування пасіки або за місцем проживання її власника. Крім того, пасічники повинні повідомляти сільську раду, територіальну громаду про переміщення та кочівлю бджіл. Віднедавна пасічники мають право записувати в паспорт пасіки або додаток час, дату обробки проти варроатозу, акарапідозу, нозематозу та інших хвороб, вказавши назву препарату та засвідчивши своїм підписом. Усі дослідження, які є обов’язковими і проводяться двічі на рік, у державній лабораторії ветмедицини має право фіксувати тільки державний лікар, ставити свій підпис, печатку. Надзвичайно важливе значення має своєчасне проведення досліджень бджіл на захворювання, передбачені інструкцією. При перевезенні (кочівлі) пасік обов’язково необхідно мати ветеринарні документи (ветсвідоцтво, або довідку) де вказані обов’язкові лабораторні дослідження.
Загалом, свідоме ставлення бджолярів до належного утримання та догляду власної пасіки допоможе уникнути перезараження та загибелі бджіл на території всього району.