Компаніївка
  • Головна
  • Нормативні документи
  • Розпорядження селищного голови "Про затвердження Інструкції з організації внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді"

Розпорядження селищного голови "Про затвердження Інструкції з організації внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді"


РОЗПОРЯДЖЕННЯ
КОМПАНІЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

від 23 червня 2020 року №54-р

смт Компаніївка

 

Про затвердження Інструкції з організації внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді

 

Керуючись статтею 26 Бюджетного кодексу України, статтями 6, 13, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1062:
1. Затвердити Інструкцію з організації внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді (далі - Інструкція) (додаток 1).
2. Затвердити план діяльності щодо налагодження системи внутрішнього контролю (додаток 2).
3. Керуючому справами (секретарю) виконавчого комітету селищної ради, керівникам структурних підрозділів селищної ради, забезпечити виконання вимог цієї Інструкції.
4. Контроль виконання розпорядження покласти на заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради.

 

Селищний голова Олександр МАСЛЮКОВ


Додаток 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням селищного голови
від 23 червня 2020 року №54-р

ІНСТРУКЦІЯ

з організації внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді

І. Загальні положення
1.1. Інструкція з організації внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді (далі – Інструкція) розроблена для використання під час організації, забезпечення здійснення та врегулювання організаційно-правових засад внутрішнього контролю в структурі виконавчих органів та апараті селищної ради, її виконавчого комітету, підприємств, установ та організацій комунальної власності Компаніївської об’єднаної територіальної громади (далі – суб’єкти внутрішнього контролю).
1.2. В Інструкції наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
- адміністративний регламент – обов’язковий для виконання порядок дій (рішень), спрямований на здійснення повноважень у процесі виконання функцій місцевого самоврядування;
- внутрішній контроль – комплекс правил і заходів, запроваджених керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів, стратегічних пріоритетів, стратегічних цілей відповідно до визначених місій, мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності суб’єкта внутрішнього контролю;
- внутрішнє середовище (середовище контролю) – це існуючі в діяльності суб’єкта внутрішнього контролю процеси, операції, регламенти, структури та розподіл повноважень щодо їх виконання, правила та принципи управління людськими й іншими ресурсами, правила професійної етики тощо, які спрямовані на забезпечення виконання завдань і функцій та досягнення встановлених мети (місії), стратегічних й інших цілей, планів і вимог щодо діяльності;
- залишковий ризик – це ймовірність настання події, яка може залишати вплив на досягнення визначених цілей і завдань, виконання суб’єктами внутрішнього контролю функцій, процесів і операцій або мати негативні фінансово-господарські, юридичні та/або інші наслідки після впровадження заходу впливу на попередньо ідентифікований ризик;
- ідентифікація ризиків – визначення потенційних подій, настання яких може негативно вплинути на здатність суб’єкта внутрішнього контролю успішно досягати визначених цілей. Ризики визначаються за категоріями (зовнішні та внутрішні) та видами (нормативно-правові, операційно-технологічні, програмно-технічні, фінансово-господарські тощо);
- інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
- інформаційний потік – це стабільний рух інформації, спрямований від джерела інформації до одержувача, визначений функціональними зв’язками між ними. Зокрема, це сукупність циркулюючих між окремими структурними елементами Компаніївської селищної ради (структурними підрозділами та працівниками), а також між Компаніївською селищною радою в цілому і зовнішнім середовищем матеріалів та інформації (що містять повідомлення), необхідних для управління. Може існувати у паперовому і електронному вигляді;
- керівники Компаніївської селищної ради – Маслюков Олександр Андрійович Компаніївський селищний голова, Панасюк Юрій Іванович секретар селищної ради, Снєсарь Роман Іванович заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих орагнів ради, Галіцька Людмила Миколаївна керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної ради;
- об’єкти внутрішнього контролю – адміністративні, фінансово-господарські, технологічні та інші процеси, здійснення яких забезпечується в структурних підрозділах суб’єктів внутрішнього контролю;
- операції – окремі частини процесу, які здійснюються у визначеній послідовності під час виконання завдань і функцій суб’єктами внутрішнього контролю;
- процес – логічно структурований набір заходів (процедур) діяльності для забезпечення отримання необхідного результату під час досягнення визначених цілей, у ході яких використовуються певні ресурси;
- реєстр ризиків – документ, що включає опис ідентифікованих ризиків, їх оцінку та інформацію про наявні залишкові ризики;
- ризик – можливість настання події, що матиме вплив на здатність суб’єкта внутрішнього контролю виконувати завдання і функції та досягати визначеної мети (місії), стратегічних й інших цілей діяльності;
- система внутрішнього контролю — впроваджені керівником установи правила і заходи, які забезпечують функціонування, взаємозв’язок та підтримку всіх елементів внутрішнього контролю й спрямовані на мінімізацію ризиків і досягнення визначених мети (місії), стратегічних та інших цілей, завдань, планів і вимог щодо діяльності суб’єкта внутрішнього контролю;
- функції Компаніївської селищної ради – це напрями діяльності, визначені законодавством України, що виконуються на постійній основі.
Терміни «бюджетні установи», «внутрішній аудит», «розпорядник бюджетних коштів», «управління бюджетними коштами» вживаються у значенні, що застосовується у Бюджетному Кодексі України.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України.
1.3. Інструкція розроблена з урахуванням вимог:
 Інструкція базується на системі формалізованих та задокументованих правил і контрольних процедур, чіткому визначенні й закріпленні повноважень та відповідальності, які визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Статутом Компаніївської об’єднаної територіальної громади, положеннями про структурні підрозділи, Статутами комунальних установ та підприємств, посадовими інструкціями працівників, службовців (далі – працівники).
 Зокрема, статті 26 Бюджетного кодексу України;
 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001 (із змінами) «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади»;
 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1062 «Про затвердження Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001»;
 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року №142-р «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки»;
 Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04 жовтня 2011 року №1247, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за №1219/19957 (із змінами);
 Методичних рекомендацій з організації внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14 вересня 2012 року №995 (із змінами та доповненнями);
 інших нормативно-правових актів України та міжнародних стандартів у цій сфері.
1.4. Внутрішній контроль є цілісним процесом (а не окрема подія, захід чи обставина), який полягає в діяльності керівництва та працівників згідно з адміністративними регламентами, іншими внутрішніми розпорядчими документами та відповідно до вимог законодавства, а також заходи, що вживаються для забезпечення функціонування ефективної системи внутрішнього контролю з метою:
- досягнення визначених цілей у найбільш ефективний, результативний та економний спосіб;
- попередження потенційних подій, які негативно впливають на досягнення цілей;
- контролю з боку керівництва всіх рівнів за організацією діяльності суб’єктів внутрішнього контролю, за розподілом повноважень і відповідальності між ними під час виконання функцій, процесів та операцій;
- достовірності, повноти, об’єктивності та своєчасності надання керівництву суб’єктів внутрішнього контролю всіх рівнів інформації для прийняття відповідних управлінських рішень;
- ведення фінансово-господарської діяльності відповідно до вимог чинного законодавства;
- контролю за управлінням інформаційними потоками (отриманням, передаванням, зберіганням інформації) та забезпеченням інформаційної безпеки.
Внутрішнім контролем охоплюються питання діяльності суб’єктів внутрішнього контролю щодо планування діяльності, управління бюджетними коштами, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, забезпечення захисту активів і ресурсів Компаніївської об’єднаної територіальної громади від втрат, цільового і ефективного використання бюджетних коштів та інші питання, що не обмежуються лише фінансовими аспектами діяльності.
1.5. Внутрішній контроль ґрунтується на принципах:
 законності – дотримання суб’єктами внутрішнього контролю вимог законодавства, визначених функцій, процесів та операцій;
 безперервності — політики, правила та заходи, спрямовані на досягнення визначеної мети (місії), стратегічних та інших цілей, завдань, планів і вимог щодо діяльності суб’єктів внутрішнього контролю, мінімізацію впливу ризиків, застосовуються постійно для своєчасного реагування на зміни, які стосуються їх діяльності;
 об’єктивності — прийняття управлінських рішень на підставі повної та достовірної інформації, що ґрунтується на документальних та фактичних даних і виключає вплив суб’єктивних факторів;
 делегування повноважень — розподіл повноважень та чітке визначення обов’язків керівництва та працівників суб’єктів внутрішнього контролю, надання їм відповідних прав та ресурсів, необхідних для виконання посадових обов’язків;
 відповідальності — керівництво та працівники суб’єктів внутрішнього контролю несуть відповідальність за свої рішення, дії та виконання завдань у рамках посадових обов’язків;
 методологічної єдності – єдність норм, правил та процедур під час організації внутрішнього контролю, які дозволяють визначити якість та ефективність виконання суб’єктами внутрішнього контролю функцій, процесів та операцій, а також забезпечення максимального охоплення стандартизованими контрольними процедурами всіх аспектів їх діяльності;
 превентивності – завчасне здійснення контролю для запобігання виникненню відхилень від встановлених норм;
 розмежування внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту — внутрішній аудит здійснюється для оцінки функціонування системи внутрішнього контролю, запровадженої керівництвом суб’єктів внутрішнього контролю, надання рекомендацій щодо її поліпшення без безпосереднього здійснення заходів з організації внутрішнього контролю, управління ризиками і прийняття управлінських рішень про управління фінансовими та іншими ресурсами;
 відкритості – запровадження механізмів зворотного зв’язку та забезпечення необхідного ступеню прозорості під час оцінки внутрішнього контролю.
1.6. Система внутрішнього контролю складається з таких взаємопов’язаних компонентів, які стосуються всіх підрозділів, дій і процесів у суб’єктах внутрішнього контролю:
• внутрішнє середовище - процеси, операції, регламенти, структури та розподіл повноважень щодо їх виконання, правила та принципи управління людськими ресурсами, спрямовані на забезпечення виконання установою завдань і функцій та досягнення встановлених мети (місії), стратегічних та інших цілей, планів і вимог щодо діяльності суб’єктів внутрішнього контролю;
• управління ризиками - діяльність керівництва та працівників суб’єктів внутрішнього контролю з ідентифікації ризиків, проведення їх оцінки, визначення способів реагування на ідентифіковані та оцінені ризики, здійснення перегляду ідентифікованих та оцінених ризиків для виявлення нових та таких, що зазнали змін;
• заходи контролю - сукупність запроваджених в структурних підрозділах суб’єктів внутрішнього контролю управлінських дій, які здійснюються керівництвом та працівниками суб’єктів внутрішнього контролю для впливу на ризики з метою досягнення суб’єктами внутрішнього контролю визначених мети (місії), стратегічних та інших цілей, завдань, планів і вимог щодо діяльності суб’єктів внутрішнього контролю;
• інформація та комунікація (інформаційний та комунікаційний обмін) - створення інформації, здійснення її збору, документування, проведення аналізу, передача інформації та користування нею керівництвом і працівниками суб’єктів внутрішнього контролю для виконання і оцінювання результатів виконання завдань та функцій;
• моніторинг - відстеження стану організації та функціонування системи внутрішнього контролю в цілому та/або окремих його елементів.
Елементи внутрішнього контролю взаємопов’язані, стосуються всієї діяльності та фінансових і не фінансових процесів суб’єктів внутрішнього контролю.
Керівник установи забезпечує належне функціонування та зв’язок усіх елементів внутрішнього контролю.
1.7. Організація та здійснення внутрішнього контролю в структурних підрозділах внутрішнього контролю забезпечується шляхом:
 видання/затвердження керівництвом суб’єктів внутрішнього контролю внутрішніх розпорядчих документів (рішень, розпоряджень, правил, регламентів, положень, посадових інструкцій тощо), спрямованих на належне функціонування внутрішнього середовища, забезпечення здійснення управління ризиками, вжиття заходів контролю, налагодження комунікації та обміну інформацією в структурних підрозділах суб’єктів внутрішнього контролю та здійснення моніторингу тощо;
 виконання планів, функцій та завдань керівниками, працівниками структурних підрозділів суб’єктів внутрішнього контролю, визначених законодавчими актами та внутрішніми документами, інформування керівництва про ризики, що виникають у ході виконання покладених на них завдань і функцій, вжиття відповідних заходів контролю та моніторингу, обміну інформацією тощо;
 запровадження чітких систем (порядків) планування діяльності, контролю за їх виконанням та звітування про виконання планів, завдань і функцій, оцінки досягнутих результатів та за необхідності своєчасного коригування планів діяльності;
 оцінки функціонування системи внутрішнього контролю підрозділом (спеціалістом) з внутрішнього контролю та аудиту в межах повноважень, визначених законодавством, надаючи керівникам суб’єктів внутрішнього контролю об’єктивних і незалежних рекомендацій щодо її удосконалення.
1.8. У внутрішніх розпорядчих документах суб’єкта внутрішнього контролюи можуть встановлюватися інші питання внутрішнього контролю, вимоги до його організації та здійснення з урахуванням особливостей діяльності відповідного суб’єкта внутрішнього контролю.
ІІ. Внутрішнє середовище
2.1. Внутрішнє середовище складається із суб’єктів та об’єктів внутрішнього контролю, до яких належать процеси, операції, регламенти, структури та розподіл повноважень щодо їх виконання, правила та принципи управління людськими ресурсами, спрямовані на забезпечення виконання суб’єктами внутрішнього контролю завдань і функцій та досягнення встановлених мети (місії), стратегічних та інших цілей, планів і вимог щодо діяльності в цілому.
Складовими внутрішнього середовища є, зокрема:
- організаційна структура;
- порядність та етичні цінності, запроваджені в середовищі контролю;
- стиль управління керівництва;
- політика управління людськими ресурсами;
- визначення повноважень, відповідальності та підзвітності керівників і працівників;
- відповідальність і контроль керівника за дотриманням законодавства, бюджетної дисципліни та внутрішніх порядків і процедур;
- визначення та опис процесів;
- філософія управління ризиками;
- складання та подання звітності про результати діяльності (порядки запровадження управлінської відповідальності та підзвітності, включаючи показники, які було досягнуто у сфері виконання поставлених завдань та заходів, рівні, форми та терміни звітування).
Аналізуючи організаційну структуру, необхідно звертати увагу на:
 наявність чіткого опису мети, функцій, завдань і стратегічних цілей діяльності суб’єкта внутрішнього контролю;
 затвердження організаційної структури;
 планування діяльності;
 розподіл завдань, функцій, повноважень та відповідальності між виконавцями;
 внутрішні положення про структурні підрозділи, посадові інструкції, у яких визначено обов’язки та відповідальність кожного працівника; кваліфікаційні вимоги до посад;
 адміністративні регламенти здійснення процесів (операцій, процедур);
 відповідальність та контроль керівництва за дотриманням законодавства, бюджетної дисципліни, внутрішніх порядків і процедур;
 напрями і види звітування кожного структурного підрозділу;
 забезпечення додержання працівниками вимог законодавства у сфері запобігання і виявлення корупції, правил етичної поведінки тощо.
2.2. Організаційні та функціональні засади внутрішнього середовища в суб’єктів внутрішнього контролю ґрунтуються на:
 затверджених внутрішніх документах, які встановлюють організаційну структуру суб’єктів внутрішнього контролю (функціональний розподіл між керівниками всіх рівнів повноважень та відповідальності, положення про суб’єкти внутрішнього контролю, посадові інструкції працівників тощо), кадрову політику, документообіг, облікову політику;
 адміністративних регламентах, які встановлюють порядок виконання суб’єктами внутрішнього контролю визначених законодавством функцій.
2.3. Розробка нових та/або внесення змін до чинних адміністративних регламентів здійснюється відповідними суб’єктами внутрішнього контролю за напрямами діяльності.
Підставами для розробки нових та/або внесення змін до чинних адміністративних регламентів є:
1) прийняття нових та/або внесення змін до законодавчих актів, які змінюють порядок виконання функцій, процесів, операцій;
2) запровадження нового або внесення змін до прикладного програмного забезпечення, яке змінює порядок виконання функцій, процесів та операцій тощо.
Внесення змін до адміністративних регламентів здійснюється в порядку їх затвердження.
2.4. Внутрішнє середовище визначає розподіл повноважень і відповідальності між суб’єктами внутрішнього контролю.
Повноваження керівників та працівників:
1)Керівник суб’єкта внутрішнього контролю організовує та забезпечує ефективне функціонування системи внутрішнього контролю;
2) Заступники голови, секретар ради, керівники структурних підрозділів, керівники виконавчих органів, підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради, у межах визначених повноважень організовують внутрішній контроль та забезпечують дотримання принципів, визначених пунктом 1.5 розділу І цієї Інструкції.
Керівники і працівники структурних підрозділів суб’єктів внутрішнього контролю виконують функції, процеси та операції в межах повноважень та відповідальності, визначені положеннями про підрозділи, посадовими інструкціями, затвердженими у встановленому порядку.
2.5. Управлінська відповідальність та підзвітність керівника і працівників ґрунтується на вимогах законодавства і стосується всієї діяльності, зокрема щодо:
- визначення місії, стратегічних пріоритетів, стратегічних цілей, мети, завдань, заходів та очікуваних результатів діяльності з урахуванням наявних ресурсів для виконання плану діяльності суб’єктів внутрішнього контролю на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди;
- формування бюджетних запитів, порядків використання бюджетних коштів, складання та виконання кошторисів бюджетних установ, паспортів бюджетних програм;
- управління бюджетними коштами (прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачам бюджетних коштів, здійснення внутрішнього контролю за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, витрачанням ними бюджетних коштів, оцінка ефективності бюджетних програм) тощо;
- організації та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності;
- управління об’єктами комунальної власності;
- надання адміністративних та соціальних послуг;
- здійснення контрольно-наглядових функцій;
- здійснення публічних закупівель;
- здійснення правової та кадрової роботи;
- діяльності з протидії та запобігання дискримінації та корупції;
- забезпечення режиму секретності та інформаційної безпеки;
- організації документообігу та управління інформаційними потоками;
- взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю.
2.6. Складання Опису внутрішнього середовища суб’єктами внутрішнього контролю, його актуалізація здійснюється з метою забезпечення повноти і наочності відображення складових елементів внутрішнього середовища та забезпечується керівниками відповідних суб’єктів внутрішнього контролю.
Опис внутрішнього середовища включає такі елементи:
• організаційна структура (наводиться перелік розпорядчих документів про затвердження структури суб’єкта внутрішнього контролю, положень про структурні підрозділи, функціональних обов’язків та посадових інструкцій працівників, розподіл функціональних обов’язків між керівником суб’єкта внутрішнього контролю та його заступниками);
• перелік усіх закріплених завдань та їх відповідальних виконавців (співвиконавців);
• процедури внутрішнього контролю за всіма напрямами діяльності та з інших питань залежно від покладених завдань і функцій із зазначенням здійснюваних процесів та операцій, а також нормативно-правової бази, що використовується під час виконання таких завдань і функцій.
ІІІ. Управління ризиками
3.1. Управління ризиками – діяльність керівництва та працівників, пов’язана з ідентифікацією, оцінкою ризиків, визначенням способів реагування на них, здійсненням перегляду ідентифікованих та оцінених ризиків для виявлення нових та таких, що зазнали змін, а також впровадження заходів контролю для найбільш раннього виявлення можливих порушень та недоліків, запобігання неефективному використанню ресурсів під час виконання суб’єктами внутрішнього контролю функцій, процесів та операцій.
3.2. Ідентифікація ризиків здійснюється за кожним процесом та операцією особою, визначеною керівником суб’єкта внутрішнього контролю (відповідальною особою), згідно з її функціональними повноваженнями.
Ідентифікація ризиків передбачає:
а) класифікацію ризиків за категоріями та видами. За категоріями ризики поділяються на:
• зовнішні (події, які є зовнішніми відносно суб’єктів внутрішнього контролю та ймовірність виникнення яких не пов’язана з виконанням суб’єктами внутрішнього контролю відповідних процесів і операцій);
• внутрішні (події, ймовірність виникнення яких безпосередньо пов’язана з виконанням суб’єктами внутрішнього контролю відповідних процесів і операцій).
У розрізі категорій ризики поділяються на такі види:
• до зовнішніх ризиків належать нормативно-правові, операційно-технологічні, програмно-технічні та фінансово-господарські;
• до внутрішніх ризиків належать нормативно-правові, операційно-технологічні, програмно-технічні, кадрові та фінансово-господарські тощо.
Нормативно-правові ризики – це ризики, ймовірність виникнення яких пов’язана з відсутністю, суперечністю або нечіткою регламентацією виконання операцій у відповідних нормативно-правових актах, законодавчими змінами тощо.
Операційно-технологічні ризики – це ризики, ймовірність виникнення яких пов’язана з порушенням порядку виконання операцій, зокрема термінів та формату подання документів, розподілу повноважень з виконання операцій тощо.
Програмно-технічні ризики – це ризики, ймовірність виникнення яких пов’язана з відсутністю прикладного програмного забезпечення або змін до нього відповідно до чинної нормативно-правової бази, неналежною роботою або відсутністю необхідних технічних засобів тощо.
Кадрові ризики – це ризики, ймовірність виникнення яких пов’язана з неналежною професійною підготовкою працівників та/або неналежним виконанням ними посадових обов’язків тощо.
Фінансово-господарські ризики – це ризики, ймовірність виникнення яких пов’язана із фінансово-господарським станом суб’єкта внутрішнього контролю, зокрема неналежним ресурсним, матеріальним забезпеченням тощо;
б) систематичний перегляд ідентифікованих ризиків з метою виявлення нових і таких, що зазнали змін:
 під час перегляду ризиків враховуються зміни в економічному та нормативно-правовому середовищі, внутрішніх і зовнішніх умовах функціонування суб’єкта внутрішнього контролю, а також відповідно до нових або переглянутих завдань у діяльності суб’єкта внутрішнього контролю;
 ідентифікація ризиків може здійснюватися із застосуванням методів визначення ризиків на рівні суб’єкта внутрішнього контролю (метод «згори донизу») та на рівні конкретних операцій/ділянки роботи (метод «знизу догори»).
Визначення ризиків за методом «згори донизу» здійснюється з метою визначення вразливих до ризиків сфер діяльності, окремих функцій та завдань суб’єкта внутрішнього контролю.
Визначення ризиків на рівні конкретних операцій/ділянок роботи за методом «знизу догори» здійснюється у кожному структурному підрозділі суб’єкта внутрішнього контролю.
Можливе одночасне використання різних методів.
3.3. Оцінка ризиків – визначення ступеню ризиків суб’єктом внутрішнього контролю за критеріями ймовірності виникнення ризиків та їх впливу на спроможність суб’єктів внутрішнього контролю виконувати завдання і функції для досягнення ними мети, місії, стратегічних пріоритетів та стратегічних цілей суб’єкта внутрішнього контролю.
Оцінка ризиків за критеріями ймовірності їх виникнення та впливом на здатність суб’єктів внутрішнього контролю реалізувати визначені операційні цілі для досягнення стратегічних цілей суб’єкта внутрішнього контролю здійснюється відповідно до Матриці оцінки ризиків.
Відповідно до критеріїв ймовірності виникнення і суттєвості їх впливу ризикам присвоюються значення «низький», «середній», «високий» та «дуже високий».
3.3.1. За ймовірністю виникнення ризики оцінюються за такими критеріями:
- дуже низької ймовірності виникнення (ризики, виникнення яких може відбутися рідко/майже неможливо, з вірогідністю 0–20 %);
- невеликої ймовірності виникнення (ризики, ймовірність виникнення яких віддалена, з вірогідністю 21–40 %);
- середньої ймовірності виникнення (ризики, щодо яких існує ймовірність виникнення у майбутньому (можуть виникати рідко, але випадки виникнення вже були), з вірогідністю 41–60 %);
- можливої ймовірності виникнення (існує ймовірність виникнення ризику протягом одного-двох років з вірогідністю 61–80 %);
- частої/очікуваної ймовірності виникнення (наразі існує ймовірність виникнення або очікується з вірогідністю 81–100 %).
3.3.2. За впливом на спроможність суб’єктів внутрішнього контролю реалізувати визначені операційні цілі для досягнення стратегічних цілей суб’єкта внутрішнього контролю ризики оцінюються за такими критеріями:
- низького рівня впливу (ризики, вплив яких призводить до обмеженого або мінімального зниження спроможності, що може заважати продовженню виконання завдань та функцій за одним напрямом діяльності, при цьому можливе швидке відновлення у роботі);
- середнього рівня впливу (ризики, вплив яких призводить до суттєвого зниження/втрати спроможності, що може заважати продовженню виконання завдань та функцій за одним/декількома напрямами діяльності, при цьому можливе швидке відновлення у роботі);
- високого рівня впливу (ризики, вплив яких призводить до значного зниження/втрати спроможності, що може заважати продовженню виконання завдань та функцій за двома і більше напрямами діяльності. Можливе повільне відновлення у роботі);
- дуже високого рівня впливу (ризики, вплив яких призводить до відсутності можливості продовжувати звично виконувати завдання та функції. Повсюдний збій за всіма напрямами діяльності. Суттєва втрата спроможностей. Повільне відновлення у роботі).
Найсуттєвішими є ризики, які мають найвищу ймовірність і найвищий рівень впливу на спроможність реалізувати визначені операційні цілі для досягнення стратегічних цілей суб’єкта внутрішнього контролю. Найменш суттєвими є ризики, які мають нижчу ймовірність і нижчий рівень такого впливу. Балансом має бути концентрація уваги на ризиках з високою ймовірністю і високим рівнем впливу.
Кінцевим результатом стане визначення для кожного ризику числового значення ймовірності та рівня впливу.
Керівництво суб’єкта внутрішнього контролю всіх рівнів, насамперед, інформується щодо сфер діяльності з «частою/очікуваною» ймовірністю виникнення ризиків та їх «високим» і «дуже високим» ступенем впливу (пріоритетні/ключові) для прийняття рішення щодо вжиття заходів контролю з метою попередження чи обмеження таких ризиків.
Стосовно ризиків з меншими значеннями рішення щодо способів реагування та вжиття заходів можуть прийматися керівниками структурних підрозділів суб’єкта внутрішнього контролю, в межах їх повноважень та компетенції, а у разі потреби інформування керівництва всіх рівнів про прийняті рішення.
3.4. Визначення способів реагування на ідентифіковані та оцінені ризики полягає у прийнятті рішення керівництвом суб’єкта внутрішнього контролю всіх рівнів щодо зменшення, прийняття, розділення чи уникнення ризику.
Зменшення ризику означає вжиття заходів, які сприяють зменшенню або повному усуненню ймовірності виникнення ризиків та/або їх впливу.
Включає низку операційних рішень, що приймаються щоденно.
Прийняття ризику означає, що жодних дій щодо нього не робитиметься. Такі рішення приймаються, якщо: за результатами оцінки ризику видно, що його вплив на діяльність буде мінімальним; витрати на заходи контролю будуть надто високими; не мають засобів впливу щодо запобігання настанню негативним подіям.
Розділення (передача) ризику означає зменшення ймовірності або впливу ризику шляхом поділу цього ризику з іншими зацікавленими сторонами або перенесення частини ризику.
Уникнення ризику означає призупинення (припинення) діяльності (функції, процесу, операції), що призводить до підвищення ризику (вирішення питання доцільності нового методу надання послуг, питання продовження певного проекту).
Рішення щодо реагування на ризики приймаються разом із визначенням допустимого рівня ризику, який суб’єкт внутрішнього контролю може прийняти, не вживаючи заходів контролю. Визначення допустимого рівня ризику є суб’єктивним процесом, однак залишається важливим аспектом управління ризиками.
Під час прийняття рішення щодо способу реагування на ризик керівництво суб’єкта внутрішнього контролю всіх рівнів має звертати увагу на:
а) оцінку ймовірності та впливу ризику;
б) витрати, пов’язані з реагуванням на ризик, порівняно з отриманою вигодою від його зменшення;
в) чи не створює обраний спосіб реагування на ризик додаткових ризиків.
У разі наявності залишкових ризиків керівництвом здійснюється аналіз їх можливого впливу порівняно з оптимально допустимим (прийнятним) рівнем конкретного ризику й обираються шляхи управління такими ризиками: вжиття інших заходів для зменшення суттєвості їх впливу на здатність суб’єкта внутрішнього контролю виконувати функції, процеси, операції та досягати визначених цілей і мети або прийняття існуючих залишкових ризиків.
3.5. Ефективне управління ризиками передбачає:
• здійснення аналізу діяльності суб’єкта внутрішнього контролю в цілому, спрямованого на виявлення та оцінку ризиків;
• збір, систематизацію та аналіз інформації щодо проведеної суб’єктами внутрішнього контролю ідентифікації та оцінки ризиків;
• розроблення суб’єктами внутрішнього контролю пропозицій до Плану з реалізації заходів контролю і моніторингу впровадження їх результатів.
Враховуючи результати оцінки ризиків, керівництво суб’єкта внутрішнього контролю всіх рівнів приймає рішення, у який спосіб реагувати на ризики.
Процес управління ризиками має вертикальну структуру та здійснюється з урахуванням наступного розподілу ризиків між суб’єктами внутрішнього контролю:
• ризик, який відповідно до матриці оцінки ризиків оцінено в числових значеннях від 1 до 4, є «низьким» та на цьому рівні вважається прийнятним;
• ризик, який оцінено в числових значеннях 5, 6, 8, 9, є «середнім», що потребує прийняття рішень та/або вжиття заходів контролю на рівні керівників відповідних структурних підрозділів суб’єкта внутрішнього контролю;
• ризик, який оцінено в числових значеннях 10, 12 є «високим», що потребує прийняття рішень та/або вжиття заходів контролю на рівні керівництва суб’єкта внутрішнього контролю;
• ризик, який оцінено в числових значеннях 15, 16, 20, є «дуже високим» і потребує прийняття рішень та/або вжиття заходів контролю виключно на рівні селищного голови (секретаря та заступника).
Складання переліків функцій і відповідних процедур з їх виконання, матриць відповідальних виконавців та співвиконавців, функцій і процедур, блок-схем ходу їх реалізації сприятиме процесу управління ризиками суб’єкта внутрішнього контролю.
3.6. Суб’єкти внутрішнього контролю запроваджують та підтримують ефективні заходи внутрішнього контролю, які б забезпечили прийнятний рівень ризиків.
IV. Заходи контролю
4.1. Заходи контролю – сукупність запроваджених суб’єктом внутрішнього контролю управлінських дій, які здійснюються керівниками усіх рівнів та працівниками з метою впливу на ризики для досягнення стратегічних та інших цілей, завдань, планів і вимог щодо діяльності в цілому.
4.2. Заходи контролю щодо усіх функцій і завдань суб’єкта внутрішнього контролю, що включають відповідні правила і процедури, здійснюються на всіх рівнях діяльності суб’єкта внутрішнього контролю.
Найбільш типовими заходами контролю є:
 авторизація та підтвердження операцій шляхом отримання дозволу відповідальних осіб на їх виконання через процедуру візування, погодження та затвердження документів;
 розподіл обов’язків та повноважень між працівниками, їх ротація, що зменшує ризик помилок, втрат та протиправних дій;
 контроль за доступом до матеріальних і нематеріальних ресурсів та облікових записів тощо, а також закріплення відповідальності за збереження і використання ресурсів, що зменшує ризик їх втрати чи неправильного використання;
 визначення правил і вимог до здійснення операцій та контролю за законністю їх виконання;
 контроль за достовірністю проведених операцій, перевірка процесів та операцій до та після їх проведення, звірка облікових даних з фактичними;
 оцінка загальних результатів діяльності суб’єкта внутрішнього контролю, його окремих функцій та завдань шляхом їх оцінювання на предмет ефективності, результативності, відповідності нормативно-правовим актам, внутрішнім адміністративним регламентам, правилам та процедурам, встановленим керівництвом суб’єкта внутрішнього контролю;
 забезпечення захисту інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;
 систематичний перегляд роботи кожного працівника суб’єкта внутрішнього контролю (нагляд) для визначення якості виконання ним поставлених завдань;
 інші правила та процедури, у тому числі визначені адміністративними регламентами, внутрішніми документами про систему контролю, правила внутрішнього службового розпорядку суб’єкта внутрішнього контролю.
V. Інформація та комунікація
5.1. Інформаційний та комунікаційний обмін – це система збору, документування, передачі інформації, користування нею керівництвом, працівниками суб’єкта внутрішнього контролю, з метою удосконалення системи внутрішнього контролю.
Ефективна система інформаційного та комунікаційного обміну передбачає надання повної, своєчасної та достовірної інформації:
 керівникам суб’єктів внутрішнього контролю всіх рівнів щодо виконання завдань і функцій, ідентифікації та оцінки ризиків, стану реалізації заходів контролю та моніторингу, впровадження їх результатів, впровадження рекомендацій за результатами внутрішніх аудитів та обов’язкових вимог контрольних заходів зовнішніх контролюючих органів для прийняття відповідних управлінських рішень;
 працівникам суб’єктів внутрішнього контролю для належного забезпечення реалізації завдань та функцій, покладених на структурні підрозділи суб’єкта внутрішнього контролю.
5.2. Систему інформаційного та комунікаційного обміну суб’єкта внутрішнього контролю формують порядки обміну інформацією, що містять процедури, форми, обсяги, терміни, перелік надавачів та отримувачів інформації; графіки документообігу; графіки складання і подання звітності; схеми інформаційних потоків; комп’ютеризовані інформаційно-аналітичні системи тощо.
Налагодження суб’єктами внутрішнього контролю інформаційного та комунікаційного обміну сприятиме ефективному виконанню завдань і функцій, що забезпечить досягнення визначеної місії, стратегічних пріоритетів та цілей.
VІ. Моніторинг
6.1. Моніторинг здійснюється шляхом постійного відстеження та періодичної оцінки стану організації та функціонування системи внутрішнього контролю в діяльності суб’єкта внутрішнього контролю в цілому та/або окремих його елементів.
6.2. Заходи моніторингу – це діяльність, що здійснюється суб’єктами внутрішнього контролю, з оцінки якості функціонування та відстеження результатів впровадження заходів контролю.
6.2.1. Постійний моніторинг проводиться під час щоденної/поточної діяльності суб’єкта внутрішнього контролю і передбачає управлінські, наглядові та інші дії керівництва всіх рівнів і працівників у ході виконання ними своїх обов’язків з метою визначення та коригування відхилень у заходах контролю.
6.2.2. Періодична оцінка передбачає проведення оцінювання стану виконання окремих функцій, завдань та здійснюється для більш об’єктивного аналізу результативності системи внутрішнього контролю.
6.3. За результатами проведення моніторингу здійснюється інформування керівництва щодо результатів діяльності суб’єкта внутрішнього контролю, недоліків у системі внутрішнього контролю та/або окремих його елементів.
6.4. Запроваджений моніторинг діяльності суб’єкта внутрішнього контролю повинен забезпечувати виявлення та оцінку відхилень у функціонуванні системи внутрішнього контролю та/або окремих його елементів та вжиття заходів для усунення таких відхилень.
VІI. Документування та звітування під час забезпечення/вдосконалення внутрішнього контролю
7.1. Керівники суб’єктів внутрішнього контролю в межах їхніх повноважень та відповідальності забезпечують організацію ефективної системи внутрішнього контролю, процесу управління ризиками, розробку заходів контролю, а також визначають особу, відповідальну за своєчасну підготовку, складання та подання документів з організації внутрішнього контролю.
Така особа визначається з числа працівників відповідного структурного підрозділу суб’єкта внутрішнього контролю.
7.2. Під час організації внутрішнього контролю керівники суб’єктів внутрішнього контролю забезпечують:
1) розроблення внутрішніх документів, перегляд їх на предмет актуальності;
2) розроблення адміністративних регламентів основних процесів відповідно до завдань та функцій;
3) складання опису внутрішнього середовища;
4) формування реєстру ідентифікованих ризиків та класифікації кожного ризику у розрізі категорії та виду ризику;
5) здійснення оцінки ризиків за критеріями ймовірності їх виникнення і впливу на спроможність суб’єкта внутрішнього контролю досягати стратегічних цілей;
6) перегляду на регулярній основі оцінки ризиків і врахування відповідних змін та обставин;
7) формування та виконання Плану з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів;
8) впровадження на практиці ефективних способів реагування на ризики та вжиття відповідних заходів для зменшення впливу від настання ймовірних ризикових подій;
9) здійснення аналізу ефективності запроваджених заходів контролю та оцінки залишкових ризиків;
10) складання Звіту про стан функціонування системи внутрішнього контролю;
11) складання Інформації про виконання Плану з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів;
12) проведення систематичного аналізу внутрішніх документів щодо управління ризиками.
7.3. Структурні підрозділи суб’єктів внутрішнього контролю щороку до 31 жовтня подають відповідним структурним підрозділам селищної ради, якими здійснюється контроль та координація їх діяльності у сфері ефективності внутрішнього контролю, згідно із встановленими формами:
- Реєстр ідентифікованих ризиків суб’єкта внутрішнього контролю;
- План з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів;
- Інформацію про ідентифікацію та оцінку ризиків.
7.4. Структурний підрозділ, який здійснює контроль та координацію діяльності у сфері ефективності внутрішнього контролю:
аналізує ризики, та з їх урахуванням формує Реєстр ідентифікованих ризиків відповідного суб’єкта внутрішнього контролю;
узагальнює Інформацію про ідентифікацію та оцінку ризиків, отриману від структурних підрозділів суб’єктів внутрішнього контролю, та за необхідності надають власну оцінку поданих ризиків відповідно до Матриці оцінки ризиків, здійснюють коригування наданих пропозицій до Плану з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів.
7.5. Структурний підрозділ, який здійснює контроль та координацію діяльності у сфері ефективності внутрішнього контролю щороку до 15 листопада надає визначеній відповідальній особі, опрацьовану, проаналізовану та узагальнену інформацію, отриману від структурних підрозділів суб’єктів внутрішнього контролю, за встановленою формою:
- Реєстр ідентифікованих ризиків суб’єкта внутрішнього контролю;
- План з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів;
- Інформацію про ідентифікацію та оцінку ризиків.
7.6. Структурний підрозділ, який здійснює контроль та координацію діяльності у сфері ефективності внутрішнього контролю, щороку до 01 січня подає визначеній відповідальній особі Інформацію про виконання Плану з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів (далі – Інформація) за встановленою формою.
7.7. Визначена відповідальна особа:
- надає суб’єктам внутрішнього контролю методологічну допомогу, проводить роз’яснювальну роботу з питань організації внутрішнього контролю (у тому числі стосовно організації процесу управління ризиками);
- узагальнює інформацію, отриману від структурних підрозділів, та формує Реєстр ідентифікованих ризиків;
- систематизує отриману від структурних підрозділів Інформацію про ідентифікацію та оцінку ризиків, План з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів, формує Зведений план з реалізації
заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів та подає на затвердження керівнику суб’єкта внутрішнього контролю;
- систематизує отриману Інформацію про виконання Плану з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів та надає зведену інформацію разом зі Звітами про стан функціонування системи внутрішнього контролю у структурних підрозділах на розгляд керівника суб’єкта внутрішнього контролю.
7.8. Контроль за виконанням Плану з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів, а також його перегляд здійснюється структурними підрозділами суб’єкта внутрішнього контролю в межах їх повноважень та відповідальності.
VІIІ. Звіт про стан функціонування системи внутрішнього контролю
8.1. Керівники структурних підрозділів суб’єкта внутрішнього контролю в обов’язковому порядку щорічно складають Звіт про стан функціонування системи внутрішнього контролю (далі – Звіт) в очолюваних ними структурних підрозділах суб’єкта внутрішнього контролю та до 01 січня надають такі Звіти визначеній відповідальній особі для подальшого їх подання на розгляд керівника суб’єкта внутрішнього контролю.
Звіт повинен містити об’єктивну оцінку стану впровадженої системи внутрішнього контролю у відповідному структурному підрозділі суб’єкта внутрішнього контролю, а також визначати одну з трьох оцінок стану функціонування системи внутрішнього контролю (належний рівень, потребує вдосконалення, низький рівень).
8.2. У Звіті відображається інформація щодо: здійснення діяльності відповідно до визначених місії, стратегічних пріоритетів та етичних принципів; досягнення цілей, виконання завдань та взятих зобов’язань; належного рівня економії, ефективності й результативності діяльності; достовірності фінансової, статистичної, управлінської звітності; забезпечення збереження ресурсів від втрат, псування, незаконного чи неефективного їх використання; дотримання законів, інших нормативно-правових актів, регламентів, правил та процедур, встановлених суб’єктом внутрішнього контролю в цілому та у його відповідних структурних підрозділах.
Звіт повинен містити опис кожного недоліку з коротким викладом заходів, спрямованих на його усунення, виявленого у ході перевірок, аудиторських заходів і під час виконання Плану з реалізації заходів контролю та моніторингу впровадження їх результатів.
При цьому результати перевірок та аудитів не є основним підґрунтям під час оцінювання заходів внутрішнього контролю, проте вказують керівництву суб’єкта внутрішнього контролю на необхідність організації заходів для усунення виявлених недоліків.
8.2.1. Належний рівень функціонування системи внутрішнього контролю свідчить про повну гарантію дієвості внутрішнього контролю. Такий звіт повинен містити обґрунтовані докази того, що заходи внутрішнього контролю є ефективними і не мають будь-яких суттєвих недоліків, або ж потрібно вказати, що виконання функцій суб’єктом внутрішнього контролю відповідає вимогам нормативно-правових актів та опис того, яким чином забезпечувався належний рівень внутрішнього контролю і здійснювалась його оцінка.
8.2.2. Рівень функціонування системи внутрішнього контролю, що потребує вдосконалення, свідчить про середню гарантію дієвості внутрішнього контролю.
Такий звіт повинен містити обґрунтовані докази того, що заходи внутрішнього контролю є ефективними, за винятком одного або декількох суттєвих недоліків, які впливають на виконання функцій суб’єктом внутрішнього контролю (досягнення цілей), або ж вказує, за якими саме напрямами система управління має недоліки, пов’язані з недотриманням вимог законодавства та внутрішніх нормативних документів. Звіт цього рівня повинен вказувати на наявність недоліків у системі управління, які унеможливлюють подання звіту про відсутність недоліків у системі внутрішнього контролю.
8.2.3. Низький рівень функціонування системи внутрішнього контролю свідчить про низьку гарантію дієвості внутрішнього контролю, відсутність позитивних результатів ефективності заходів внутрішнього контролю, оскільки виявлені суттєві недоліки в багатьох основних функціях або система управління повністю не відповідає вимогам законодавства та нормативно-правовим актам.
Кожний суттєвий недолік звіту про відсутність позитивних результатів внутрішнього контролю деталізується щодо виконання функцій суб’єктом за кожним напрямом діяльності.
8.3. Звіти про стан функціонування системи внутрішнього контролю суб’єктами внутрішнього контролю повинні містити достовірну інформацію про суттєві недоліки (у разі їх наявності), а також стисло відображати плани заходів щодо усунення недоліків внутрішнього контролю із зазначенням заходів, які вже перебувають у стадії виконання (коригування).
8.4. Керівник суб’єкта внутрішнього контролю самостійно приймає рішення щодо процедури та термінів щорічного звітування перед працівниками суб’єкта внутрішнього контролю про стан функціонування внутрішнього контролю в підпорядкованому йому суб’єкті внутрішнього контролю.
__________________________

Додаток 2
до розпорядження селищного голови
від 23 червня 2020 року №54-р

ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ
щодо налагодження системи внутрішнього контролю

ЦІЛІ. Розробляючи та впроваджуючи даний План діяльності Компаніївська селищна рада (ОТГ) переслідує наступні цілі:
- Змінити акценти з планування та контролю за видами та обсягами видатків на планування і контроль за досягненням цілей і результатів діяльності;
- Здійснювати розподіл бюджетних ресурсів виходячи з показників соціально-економічної ефективності, результативності та продуктивності, а не з наявності коштів;
- Посилити відповідальність розпорядників бюджетних коштів та підвідомчих їм бюджетних установ (закладів) і комунальних підприємств за повноту та якість наданих населенню громади послуг (товарів, робіт).
ВІЗІЯ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ВК. Результатом впровадження даного Плану діяльності стане наступна структура системи внутрішнього контролю:
- Встановлені мета та стратегічні цілі органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів, отримувачів бюджетних коштів.
- Розподілені обов’язки і відповідальність на різних рівнях управління;
- Впроваджено політику розвитку людського професійного капіталу, що орієнтується на підвищення рівня компетентності персоналу та диференційовану систему оцінки ефективності та результативності його діяльності;
- Встановлено та дотримується принцип професійної сумлінності, інституціоналізовано та реально здійснюється запобігання та протидія дискримінації, шахрайству та корупції, персоналом визнані та поділяються етичні професійні цінності та корпоративна культура;
- Встановлені порядок планування діяльності та досягнення цілей, а також терміни і порядок контролю виконання програм, планів, доручень, заходів тощо;
- Затверджені та впроваджені прості, докладні інструкції, порядки, регламенти функцій (процесів, операцій) з методологією їх виконання;
- Автоматизована звітність;
- Фіксуються та аналізуються результати діяльності у розрізі функцій (процесів, операцій);
- Формалізована та налагоджена взаємодія (комунікація та обмін інформацією) між усіма учасниками виконання функцій (процесів, операцій);
- Керівництво володіє поточною ситуацією щодо внутрішнього контролю і своєчасно приймає управлінські рішення щодо усунення ризиків діяльності або їх зменшення чи нейтралізації;
- Впроваджено функцію внутрішнього аудиту та керівництво своєчасно поінформоване про оцінку ефективності внутрішнього контролю.
- Системно застосовуються прозорі та партисипативні практики щодо процедур вироблення і реалізації місцевих політик, впроваджено та діє інститут Аудиторського комітету.

 

Керуючий справами (секретар)
виконавчого комітету селищної ради Людмила ГАЛІЦЬКАДодаток 1

До Плану діяльності щодо
налагодження системи
внутрішнього контролю

Рекомендований мінімальний перелік питань, що мають бути врегульовані у внутрішніх актах ради та її виконавчих органів щодо внутрішнього контролю та рекомендований перелік документів до опису внутрішнього середовища

1. Організаційна структура і штат – Рішення ради про затвердження організаційної структури і штату.

2. Положення про органи управління (рада, виконавчий комітет, голова, комісії), виконавчі органи ради – Статут територіальної громади, Регламент ради, Регламент виконавчого комітету, Положення про постійні комісії ради, Положення виконавчих органів ради і їх структурних підрозділів, Статути бюджетних установ, комунальних підприємств.
3. Мета та цілі діяльності ради та її виконавчих органів, завдання, спрямовані на досягнення визначених цілей, перелік заходів, направлених на виконання завдань, очікувані результати, показники результатів виконання завдань та заходів, відповідальні виконавці за стан виконання завдань та заходів – Стратегії розвитку громади, План соціально-економічного та культурного розвитку, План сталого енергетичного та кліматичного розвитку, місцеві цільові програми, Плани діяльності ради та її виконавчих органів (річні), План діяльності головного розпорядника бюджетних коштів на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим.
4. Методика розрахунку для результативних показників – Розпорядження голови про затвердження Методики розрахунку для результативних показників за галузями та повноваженнями ОМС.
5. Порядок розподілу та делегування повноважень – Розпорядження голови про розподіл повноважень між ним, заступником голови, керуючим справами виконавчого комітету ради та секретарем ради, наказ про розподіл повноважень між керівником та заступниками – для виконавчих органів ради, бюджетних установ, комунальних підприємств.
6. Єдині підходи до розробки положень про самостійні структурні підрозділи та структурні підрозділи, що входять до їх складу, посадових інструкцій працівників – Розпорядження голови про затвердження єдиних підходів до розробки положень про структурні підрозділи ради та посадових інструкцій.
7. Закріплення конкретних (не дубльованих) повноважень з чітким розподілом за функції, процеси та операції, а також відповідальності за кожним працівником у внутрішніх документах – Посадові інструкції працівників.
8. Система формалізованих та задокументованих правил і контрольних процедур, чітке визначення й закріплення повноважень та відповідальності – Інструкція з організації системи внутрішнього контролю.
9. Внутрішні документи з питань ідентифікації, оцінки ризиків, розробки заходів з управління ризиками та заходів контролю, питань формування та ведення Реєстру ризиків та Бази даних з управління ризиками – Розпорядження про створення робочої групи з координації діяльності з управління ризиками та затвердження Положення про порядок її роботи, Порядок організації та функціонування системи управління ризиками.
10. Порядок організації та здійснення постійного моніторингу у ході щоденної/поточної діяльності установи, періодичних оцінок загальних результатівдіяльності установи, виконання окремих функцій та процедур - План моніторингу внутрішнього контролю.
11. Процедури/регламенти/порядки/технологічні карти щодо кожного процесу діяльності виконавчих органів ради, що містять детальний опис операцій та управлінських процедур, включаючи заходи та форми внутрішнього контролю – затверджені рішенням повноважних органів Положення, Інструкції, Порядки, Адміністративні регламенти, тощо.
12. Облікова політика та Правила здійснення бухгалтерського обліку і контролю (Розпорядження голови або наказ керівника розпорядника бюджетних коштів).
13. Перелік операцій, що не може виконувати один працівник та які потребують додаткового контролю – Розпорядження голови про затвердження переліку операцій, що не може виконувати один працівник та які потребують додаткового контролю.
14. Антикорупційна програма юридичної особи – Рішення ради про затвердження Антикорупційної програми юридичної особи.
15. Деталізований перелік функцій по кожному виконавчому органу та структурному підрозділу з визначенням потенційного чи реального конфлікту інтересів – Розпорядження голови про затвердження переліку функцій з можливим виникненням потенційного чи реального конфлікту інтересів.
16. Технологічні процедури/регламенти/порядки бюджетного процесу – Бюджетний регламент.
17. Технологічні процедури/регламенти/порядки процесу планування діяльності
– Положення про порядок планування діяльності.
18. Стандарти адміністративних та соціальних послуг на кожну послугу, що надається установою - Інформаційні та Технологічні картки на кожну послугу.
19. Галузеві порядки здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
20. Порядок підготовки, супроводження, експертизи та погодження проєктів нормативно-правових та регуляторних актів.
21. Процедури/регламенти/порядки складання звітності (фінансової, статистичної, управлінської тощо) – Положення про порядок складання звітності.
22. Правила підготовки, погодження та укладання договорів, ведення претензійної та позовної роботи – Положення про порядок ведення договірної, претензійної та позовної роботи.
23. Правила/порядок здійснення документообігу, порядок формування, контролю виконання та зберігання документів, що утворюються в діяльності установ – Інструкція з організації діловодства та архівного зберігання документів, Порядок організації та здійснення контролю за виконанням документів, Номенклатура справ, погоджена з уповноваженими установами.
24. Порядок надання, контролю за використанням та скасуванням довіреностей на здійснення правочинів.
25. Правила укладання з працівниками договорів про матеріальну відповідальність.
26. Порядок та процедури проведення інвентаризацій матеріальних цінностей та активів громади.
27. Порядок захисту, зберігання, переміщення та обліку матеріальних цінностей.
28. Порядки використання активів (майна, землі): оренда, приватизація, викуп, інші види відчуження – Положення, затверджені радою.
29. Порядок роботи з об’єктами безхазяйного майна та відумерлої спадщини – Положення про роботу з об’єктами безхазяйного майна та відумерлої спадщини.
30. Титульні списки на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою (затверджуються та оприлюднюються щорічно).
31. Порядок зберігання, захисту, використання та розкриття інформації та документів, (в т.ч. використання електронної пошти та інтернет-ресурсів).
32. Порядки взаємодії та обміну інформацією (внутрішні та зовнішні).
33. Порядок та процедури захисту персональних даних.
34. Порядок реєстрації, розгляду та опрацювання звернень громадян, юридичних осіб та державних органів.
35. Порядок здійснення публічної комунікаційної діяльності керівників та працівників ОМС – Комунікаційна стратегія та Комунікаційний план.
36. Типові форми контрактів з керівниками бюджетних установ, керівниками комунальних підприємств.
37. Кодекс етики (з урахуванням принципів недискримінації та гендерної рівності).
38. Порядок підбору, проведення конкурсу, найму, випробування та стажування, навчання, підвищення кваліфікації, оцінки та атестації працівників.
39. Річні Плани роботи з кадрами, Програми підвищення кваліфікації персоналу, Плани-графіки проведення навчань.
40. Політика та порядки мотивації, винагороди працівників, включаючи розробку критеріїв/показників ефективності. програми мотивації/винагороди окремих категорій працівників – Колективний договір або Положення про порядок преміювання та надання матеріальної допомоги, Положення про порядок преміювання та надання матеріальної допомоги керівникам комунальних підприємств та бюджетних установ.
41. Прогнозно-стратегічні документи щодо діяльності підвідомчих комунальних підприємств:
- стратегії розвитку;
- річні фінансові та інвестиційні плани;
- інвестиційні плани на середньострокову перспективу;
- плани реструктуризації та санації (за необхідності).
42. Опис істотних передбачуваних факторів ризику, що впливає на результати діяльності комунального підприємства.
43. Порядки використання бюджетних коштів за усіма бюджетними програмами (можливо визначити в цільових програмах).
44. Методика визначення вартості (собівартості)/тарифів послуг, що надаються виконавчими органами ради, бюджетними закладами, комунальними підприємствами.
45. Положення про порядок проведення публічних закупівель.
46. Положення про підрозділ внутрішнього аудиту.
47. Положення про Стандарти та порядок і форми здійснення внутрішнього аудиту.
48. Порядок діяльності постійних (тимчасових) консультативно-дорадчих органів з питань внутрішнього контролю – Положення про Громадську раду, Положення про Аудиторський комітет.
_______________________________

з/п

Напрям контролю

Найменування заходу

Відповідальні

виконавці

Строк

виконання

Необхідні кроки

Очікувані зміни та відмітки про виконання кроків (короткий опис змін по кожному пункту, якщо прийнятий документ – посилання або прикріпити як додаток, якщо зміни стосуються розміщення інформації –посилання на сайт)

І. Визначення всіма суб’єктами мети та стратегічних цілей. Регламентація існуючих функцій, процесів, операцій, впорядкування структури для досягнення цілей, делегування та розподіл повноважень щодо їх виконання, встановлення правил та принципів управління людськими ресурсами тощо, які спрямовані на забезпечення реалізації законодавчо встановлених завдань та функцій з метою досягнення визначеної мети та цілей.

1

Загальна організація роботи щодо налагодження системи внутрішнього контролю

 

Голова ради

 

1. Визначення менеджера (координатора) внутрішнього контролю. (Рекомендовано функції менеджера (координатора) внутрішнього контролю покласти на керуючого справами виконавчого комітету ради).

2. Внесення змін до посадової інструкції менеджера внутрішнього контролю щодо координації роботи з налагодження системи внутрішнього контролю та надання методологічної допомоги і проведення роз’яснювальної роботи з питань організації внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

 

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної ради

 

3. Аналіз та оцінка (відповідно до запропонованої анкети) реального стану та проблем впровадження системи внутрішнього контролю в громаді.

4. За результатами оцінки – визначення основних напрямів для вдосконалення сфери внутрішнього контролю в громаді.

5. Підготовка, комунікація та затвердження плану заходів з організації системи внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді. (Рекомендовано затвердження розпорядженням голови ради).

 

2

 

Створення нормативно-правового підґрунтя щодо політики, правил і заходів, що забезпечуватимуть функціонування та взаємозв’язок всіх елементів внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної ради

 

6. Підготовка проєкту Інструкції з організації системи внутрішнього контролю в селищній раді раді.

7. Комунікація проєкту Інструкції у виконавчих

органах ради (структурних підрозділах), комунальних установах (закладах), підприємствах.

8. Збір та узагальнення зауважень та пропозицій. Підготовка розпорядження про затвердження Інструкції з організації системи внутрішнього контролю в селищній раді.

9. Оприлюднення проєкту розпорядження.

10. Розгляд проєкту Інструкції в виконавчим комітетом, врахування зауважень та пропозицій.

11. Схвалення та затвердження Інструкції з організації системи внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді.

12. Оприлюднення розпорядження та Інструкції з організації системи внутрішнього контролю в селищній раді на офіційному веб-сайті селищної ради.

 

3.

Внутрішнє середовище для контролю

Приведення у відповідність до вимог законодавства та Інструкції з організації системи внутрішнього контролю в Компаніївській селищній раді Положень про виконавчі органи (структурні підрозділи) ради, комунальні установи (заклади) та Статути комунальних підприємств селищної ради (Далі інституції ради).

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної ради, керівники структурних підрозділів

 

13. Напрацювання переліку необхідних змін до Положень та Статутів інституцій селищної ради з урахуванням:

- Чіткого визначення візії (стратегічного бачення) політики інституції;

- Визначення переліку цілей інституції стратегічних та операційних) із застосуванням SMART способу та стандартів для кожної сфери діяльності та завдань інституції;

- Гармонізація вимог Положень і Статутів з елементами системи внутрішнього контролю.

14. Комунікація проєктів Положень та Статутів у відповідних виконавчих органах ради (структурних підрозділах), комунальних установах (закладах), підприємствах.

15. Збір та узагальнення зауважень та пропозицій. Підготовка проєктів рішень ради про затвердження Положень і Статутів у новій редакції.

16. Оприлюднення проєктів рішень ради.

17. Розгляд проєктів Положень і Статутів в постійних комісіях ради, виконавчим комітетом ради, врахування зауважень та пропозицій.

18. Схвалення виконавчим комітетом та затвердження радою рішень про затвердження Положень і Статутів у новій редакції.

19. Оприлюднення рішень виконкому та ради, Положень та Статутів на офіційному веб-сайті селищної ради.

 

4

Внутрішнє середовище контролю

Приведення у відповідність до вимог законодавства та Інструкції з організації системи внутрішнього контролю в селищній раді посадових інструкцій працівників інституцій ради

Керівники інституцій ради,

Керуючий справами виконавчого комітету ради

 

20. Напрацювання переліку необхідних змін до посадових інструкцій працівників виконавчих органів селищної ради з урахуванням:

- Чіткого визначення функцій і завдань за посадою;

- Приведення у відповідність до функцій і завдань посади професійно-кваліфікаційних характеритик - Визначення переліку цілей функцій (стратегічних та операційних) із застосуванням SMART способу та стандартів для кожної сфери діяльності та завдань інституції;

- Гармонізація положень посадових інструкцій з структурою та елементами системи внутрішнього контролю.

21. Комунікація проектів посадових інструкцій у відповідних виконавчих органах ради (структурних підрозділах), комунальних установах (закладах), підприємствах.

22. Збір та узагальнення зауважень та пропозицій.

Підготовка проектів розпорядчих актів про затвердження посадових інструкцій у новій редакції.

23. Оприлюднення проектів та розпорядчих актів з відповідними посадовими інструкціями на офіційному веб-сайті селищної ради.

 

5

Внутрішнє середовище контролю

Складання опису внутрішнього середовища (переліку нормативно-правових, розпорядчих актів та адміністративних регламентів (діючих та тих, що необхідно впровадити), що регулюватимуть внутрішнє середовище контролю)

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету ради,

Керівники інституцій ради

Голова ради

Керуючий

справами

виконавчого

комітету ради

 

24. Підготовка проєкту опису внутрішнього середовища з обов’язковим урахуванням наступного:

- Формування структури та штату інституції має сприяти досягненню її цілей (можливий перегляд структури та штату для виконання поставлених цілей і завдань);

- Впровадження політики розвитку людського професійного капіталу, встановлення правил поведінки, корпоративних цінностей та культури та професійної етики працівників;

- Визначення порядку організації роботи з персоналом інституції (в т.ч. планів/порядків посилення інституційної спроможності працівників, заохочення та мотивації до збільшення продуктивності та ефективності, встановлення системи оцінки ефективності та результативності їх діяльності);

Формування політики запобігання та протидії дискримінації, шахрайству та корупції;

- Чіткого розмежування повноважень та відповідальності між керівником інституції, його заступниками (за наявності), керівниками підрозділів інституції та працівниками;

- Порядку делегування повноважень, участі працівників у формуванні політики інституції, прийнятті адміністративних рішень;

- Порядку відкритого та прозорого визначення пріоритетів діяльності інституції, процесу прийняття рішень та порядку висвітлення діяльності інституції;

- Встановлення мети (місії), стратегічних та операційних цілей діяльності;

- Стратегічного та операційного прогнозування і планування діяльності інституції, визначення фінансових цілей, показників результативності та ефективності діяльності, порядку аналізу та оцінки виконання планів, досягнення цілей інституції;

- Порядку ідентифікації, оцінки та розробки і впровадження заходів (способів) щодо управління ризиками в інституції;

- Розробки і впровадження заходів контролю для впливу на ризики в інституції, спрямовані на:

1. Бюджетний процес, витрати, активи 2. Досягнення цілей інституції;

- Розробки та впровадження заходів з моніторингу діяльності інституції (в т.ч. моніторингу внутрішнього контролю);

- Розробки та впровадження системи інформаційного обміну в інституції (в т.ч. порядок збору, документування, передачі, користування та зберігання інформації, режими доступу до інформації);

- Підзвітності для кожного рівня управління, впровадження звітності працівників, порядку звітування, аналізу та оцінки звітів працівників;

- Порядку контролю та аналізу результативності та ефективності фінансово-господарської діяльності підпорядкованих інституцій, досягнення ними цілей;

- Впровадження прозорих, партисипативних підходів до процесу вироблення та реалізації місцевих політик.

25. Затвердження опису внутрішнього середовища селищної ради розпорядчим актом (рекомендовано – Розпорядженням голови) та оприлюднення його на офіційному веб-сайті ради.

 

6

Внутрішнє середовище контролю

Розробка і впровадження методології і технології виконання функцій (операцій, процесів)

Керуючий справами виконавчого комітету ради (координація), Керівники інституцій ради

 

26. Відповідно до складеного та затвердженого опису внутрішнього середовища напрацювання необхідних проєктів адміністративних регламенттів, інструкцій, порядків тощо.

27. Комунікація проєктів адміністративних регламентів, інструкцій, порядків у відповідних виконавчих органах ради (структурних підрозділах), комунальних установах (закладах), підприємствах.

28. Збір та узагальнення зауважень та пропозицій. Підготовка проєктів рішень ОМС про затвердження адміністративних регламентів, інструкцій, порядків.

29. Оприлюднення вказаних проєктів рішень ОМС.

30. За необхідності, розгляд проєктів в постійних комісіях ради, виконавчим комітетом ради, врахування зауважень та пропозицій.

31. Схвалення/затвердження ОМС адміністративних регламентів, інструкцій, порядків.

32. Оприлюднення рішень ОМС та адміністративних регламентів, інструкцій, порядків на офіційному веб-сайті.

33. Впровадження затверджених адміністративних регламентів, інструкцій, порядків.

 

ІІ. Ідентифікація та оцінка настання ймовірних подій, які не дають інституціям досягати визначені мету та стратегічні цілі. Визначення способів реагування на ризики з метою запобігання або зменшення їх негативного впливу на досягнення інституціями визначених мети та стратегічних цілей. Запровадження в інституціях необхідної та достатньої сукупності внутрішніх правил і процедур (заходів контролю) з метою попередження (усунення) чи обмеження ризиків для досягнення визначених мети та стратегічних цілей.

7

Управління ризиками в діяльності виконавчих органів селищної ради

Організація та налагодження роботи з управління ризиками в інституціях ради

Голова ради,

Керуючий справами виконавчого

комітету ради

Керівники інституцій ради

Керівники інституцій ради(координація), Працівники

інституцій ради

Керуючий справами виконавчого

комітету ради, робоча група, керівники інституцій ради (координація)

 

34. Створення та діяльність на постійній основі робочої групи з координації діяльності з управління ризиками.

Основні напрями діяльності робочої групи:

- визначення ризикових сфер у діяльності інституцій ради за функціями (процесами, операціями);

- формування Реєстру ризиків;

- формування Бази даних з управління ризиками;

- визначення порядку інформування керівництва установи про проведену оцінку ризиків, ризикові сфери діяльності для прийняття своєчасних управлінських рішення щодо вжиття заходів управління ризиками та заходів контролю;

- встановлення періодичності здійснення перегляду ідентифікованих та оцінених ризиків для виявлення нових та таких, що зазнали змін;

- узагальнення пропозицій інституцій ради, підготовка та координація виконання Плану управління ризиками.

Рекомендовано створення робочої групи та затвердження умов і порядку її діяльності розпорядженням голови, очолити роботу групи має менеджер (координатор) внутрішнього контролю).

35. Призначення відповідального працівника в кожній інституції ради щодо управління ризиками (ідентифікації, оцінки/класифікації, обрання способів реагування на ризики). Рекомендовано здійснити призначення наказом керівника з внесенням відповідних змін до посадової інструкції працівника.

36. Здійснення ідентифікації ризиків в інституціях ради та у кожному структурному підрозділі.

37. За результатами ідентифікації ризиків проведення їх аналізу і оцінки та класифікація їх за рівнем впливу на досягнення інституціями ради результатів діяльності.

38. Для ідентифікованих та класифікованих (оцінених) ризиків обрання способів реагування та управління ризиками виходячи з поєднання стратегії, персоналу, процесів і технології;

39. Документування управління ризиками, направлення інформації робочій групі для формування Реєстру ризиків та Бази даних з управління ризиками.

40. Складання плану заходів щодо недопущення ризиків або їх нейтралізації з визначенням відповідальних осіб за здійснення контрольних заходів, моніторингу, інформування, термінів та періодичності їх виконання). Вказаний план заходів має стати частиною загального Плану управління ризиками;

41. Формування Реєстру ризиків.

42. Формування Бази даних з управління ризиками.

43. Розробка та впровадження заходів контролю для впливу на ризики з урахуванням:

- встановлення процедур авторизації та підтвердження (зокрема, отримання дозволу відповідальних посадових осіб на виконання операцій шляхом візування, погодження, затвердження документів);

- розмежування обов’язків між працівниками для зниження ризиків допущення помилок чи протиправних дій та своєчасного виявлення таких дій;

- здійснення контролю за доступом до матеріальних і нематеріальних ресурсів, облікових записів тощо;

- забезпечення захисту інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

- визначення правил і вимог до здійснення операцій та контролю за законністю їх виконання;

-проведення звірок облікових даних з фактичними;

-проведення оцінки загальних результатів діяльності установи;

- здійснення систематичного перегляду роботи кожного працівника установи для визначення якості виконання поставлених завдань;

- організації контролю за виконанням документів.

44. Узагальнення планів заходів щодо недопущення ризиків або їх нейтралізації, підготовка проекту Плану управління ризиками.

45. Комунікація проєкту Плану управління ризиками у відповідних виконавчих органах ради (структурних підрозділах), комунальних установах (закладах), підприємствах.

46. Збір та узагальнення зауважень та пропозицій.

Підготовка проєкту розпорядчого акту про затвердження Плану управління ризиками.

47. Оприлюднення проєктів та розпорядчих актів з відповідним Планом управління ризиками на офіційному веб-сайті селищної ради.

48. Впровадження Плану управління ризиками.

 

ІІІ. Оцінка якості функціонування та відстеження результатів впровадження заходів контролю керівництвом усіх рівнів та працівниками

8

Моніторинг внутрішнього контролю

Організація та впровадження заходів з моніторингу, аналізу та оцінки внутрішнього контролю

Керуючий справами виконавчого комітету ради, робоча група, керівники інституцій ради

 

49. Підготовка проєкту Плану моніторингу внутрішнього контролю, що повинен забезпечувати та передбачати:

- виявлення та оцінку відхилень у функціонуванні системи внутрішнього контролю та/або окремих його елементів та вжиття заходів для усунення таких відхилень;

- здійснення постійного моніторингу під час поточної діяльності інституцій ради (управлінські та наглядові заходи керівників та працівників під час виконання ними своїх обов’язків для визначення та коригування відхилень);

- проведення періодичної оцінки виконання окремих завдань та функцій (зокрема працівниками, які не несуть відповідальності за їх виконання, та/або підрозділом внутрішнього аудиту установи) для проведення аналізу результативності системи внутрішнього контролю;

- термінів та порядку

інформування керівництва ради щодо недоліків у системі внутрішнього контролю, виявлених за результатами здійснення моніторингу.

50. Комунікація проєкту Плану моніторингу внутрішнього контролю у відповідних виконавчих органах ради (структурних підрозділах), комунальних установах (закладах), підприємствах.

51. Збір та узагальнення зауважень та пропозицій.

Підготовка проєкту розпорядчого акту про затвердження Плану моніторингу внутрішнього контролю.

52. Оприлюднення проєктів та розпорядчих актів з відповідним Планом моніторингу внутрішнього контролю на офіційному веб-сайті селищної ради.

53. Впровадження Плану моніторингу внутрішнього

контролю.

 

ІV. Впорядкований та регламентований збір, документування, передача інформації та користування нею керівництвом усіх рівнів та працівниками для належного виконання і оцінювання функцій та завдань, у тому числі на підставі даних управлінської підзвітності. Інституціоналізований обмін інформацією між керівництвом усіх рівнів і працівниками, зовнішніми зацікавленими сторонами

9

Комунікація та інформація

Організація та забезпечення здійснення інформаційного та комунікаційного обміну

Керуючий справами виконавчого комітету, робоча група

Голова ради, профільний виконавчий орган

 

54. Підготовка та надання керівництву установи вичерпної інформації щодо стану та перспектив внутрішнього контролю для прийняття своєчасних управлінських рішень;

55. Організація та забезпечення доступу працівникам до повної, своєчасної та достовірної інформації, необхідної для виконання покладених на них завдань та функцій через порядки обміну інформацією;

56. Організація електронного документообігу та роботи з документами;

57. Встановлення порядків та графіків складення і подання звітності (рекомендовано затвердити Розпорядженням селищного голови або передбачити розділ в Статуті громади або Регламентах ради і

виконавчого комітету ради);

58. Встановлення порядку комунікації з громадою та порядку і строків оприлюднення інформації про діяльність інституцій ради та їх посадових осіб (відповідно до затвердженої Комунікаційної стратегії)

 

10

Внутрішній аудит

Утворення та забезпечення функціонування структурних підрозділів внутрішнього аудиту або покладання обов’язків з внутрішнього аудиту на посадових осіб

Голова ради,

Керуючий справами виконавчого комітету ради

Голова ради,

керівник структурного підрозділу ВА/посадова особа на яку

покладено обов’язки ВА

Керівник структурного підрозділу ВА/посадова особа на яку покладено обов’язки з ВА

 

59. Керуючись положеннями Постанови КМУ від 28.09.2011 №1001 утворити та забезпечити функціонування структурних підрозділів з внутрішнього аудиту (далі - ВА). У разі неможливості утворення підрозділів – призначити посадову особу, на яку покладаються повноваження щодо здійснення внутрішнього аудиту. Врахувати, що за необхідності підрозділи ВА можуть бути утворені в структурі кожного розпорядника бюджетних коштів, бюджетних установах, комунальних підприємствах в межах штатної чисельності працівників.

60. Затвердити Положення про підрозділ внутрішнього аудиту чи Посадову інструкцію відповідальної за ВА посадової особи, забезпечивши організаційну і функціональну незалежність цього підрозділу/особи шляхом прямої їх підпорядкованості, підконтрольності і підзвітності селищному голові (або керівнику розпорядника бюджетних коштів, бюджетної установи, комунального підприємства). Врахувати, що Положення має містити розділ, що врегулює форми висновків, рекомендацій (щодо стану та вдосконалення системи управління, запобіганням фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів та інших активів) та звіту (про ефективність функціонування системи внутрішнього контролю) голові/керівнику, періодичність та строки і порядок їх подання голові/керівнику.

61. Підготувати та затвердити Положення про Стандарти та порядок здійснення внутрішнього аудиту в селищній раді (при підготовці Положення врахувати вимоги Наказу МФУ від 04.10.2011 №1247 та Постанови КМУ від 28.09.2011 №1001).

62. З метою запобігання неправомірному втручанню третіх осіб у планування і здійснення ВА та підготовки звіту про його результати голові/керівнику розпорядника бюджетних коштів, бюджетної установи, комунального підприємства підписати з керівником підрозділу ВА чи посадовою особою, на яку покладено обов’язки з ВА Декларацію з внутрішнього аудиту (про мету (місію), цілі ВА, принципи незалежності, основні повноваження та обов’язки підрозділу/особи).

63. Підготувати та затвердити стратегічний план діяльності з ВА на наступних три роки та розпочати його впровадження.

Підготувати та затвердити операційний план діяльності з ВА на поточний рік (не пізніше 15 лютого поточного року) та розпочати його впровадження. Врахувати, що стратегічний і операційний плани діяльності з ВА затверджуються селищним головою (керівником розпорядника бюджетних коштів, бюджетної установи, комунального підприємства) та оприлюднюються на офіційному веб-сайті селищної ради.

 

11

Публічність управління (прозорість, відкритість і підзвітність)

Утворення та забезпечення діяльності дорадчих органів

Голова ради,

Керуючий справами виконавчого комітету ради

 

64. Підготувати та затвердити Розпорядженням

селищного голови про створення Аудиторського комітету:

1. Кількісний та персональний склад Аудиторського комітету;

2. Положення про Аудиторський комітет.

Врахувати, що Аудиторський комітет може бути створений як консультативно-дорадчий орган для проведення фахових консультацій та розгляду питань, пов’язаних із провадженням діяльності з внутрішнього аудиту, підготовки рекомендацій щодо її удосконалення. Кількісний та персональний склад аудиторського комітету і положення про нього затверджує селищний голова.

 

12

   

Керуючий справами виконавчого комітету

 

65. Не пізніше 15 лютого 2021 року скласти Звіт про стан організації та здійснення внутрішнього контролю у розрізі елементів внутрішнього контролю та оприлюднити на офіційному веб-сайті селищної ради