Компаніївка
Переглядів: 273

Підстави до паспортизації об’єктів культурної спадщини та необхідність їх занесення до Реєстру нерухомих пам’яток України органами охорони культурної спадщини

 

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини визнано райдержадміністрації та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 2 п. 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» орган охорони культурної спадщини (райдержадміністрація, сільська рада) подає пропозиції  органу  охорони  культурної  спадщини вищого  рівня  про  занесення об'єктів культурної  спадщини   до Державного  реєстру  нерухомих пам'яток України,  внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку  історичних населених місць України.

Відповідно до п. 1.2 Порядку обліку об’єктів культурної спадщини наказу Міністерства культури України «Про затвердження Порядку обліку об’єктів культурної спадщини» від 11.03.2013 № 158 облік об’єктів культурної спадщини здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (в тому числі сільська рада).

Відповідно до п. 1.3 вищезгаданого Порядку облік об’єктів культурної спадщини включає в тому числі їх занесення до Державного  реєстру  нерухомих памʼяток України.

Відповідно до п. 2.4 цього ж Порядку виявлення об’єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, відповідно до їх повноважень, зокрема виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження об'єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об’єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об’єкти.

4.3. Фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об’єкта культурної спадщини (далі - документи) здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Паспортизація об’єктів культурної спадщини відбувається на основі бланків, затверджених спільним наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004  № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини, а занесення до Державного  реєстру  нерухомих пам’яток України відповідно до положень Постанови Кабміну України від 27.12. 2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення  категорій памʼяток для занесення обʼєктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».