Компаніївка
Переглядів: 39

Про актуальні питання у сфері охорони культурної спадщини

Оорона об'єктів комунільної спадщини є одним із пріорітетних завдань органів місцевого самоврядування. Необхідність збереження пам’яток для нинішнього і майбутніх  поколінь є важливим чинником патріотичного виховання  громадян, розвитку національної свідомості Українського народу.

Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (ст.. 33 р. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини  належать:

органи охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій – департамент культури, туризму та культурної спадщини  Кіровоградської обласної державної адміністрації;

органи охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій – відділ культури, туризму та культурної  спадщини  районної державної адміністрації;

органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування – Компаніївська селищна рада.

Станом на 15 червня 2021 року  на державному обліку перебуває 37 пам’яток історії, 122 об’єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини", та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України 35 об’єктів культурної спадщини, 6- архітектури та містобудування.

Відповідно до Законів  України "Про охорону культурної спадщини", "Про місцеве самоврядування в Україні" та з метою забезпечення належної реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини і здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини в районах,  містах та селищах та селах  області  департамент культури, туризму та культурної спадщини  делегує  районним  державним адміністраціям, виконавчим комітетам селищних та сільських рад повноваження у сфері охорони культурної спадщини .

Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму визначено структурним підрозділом Компаніївської селищної ради, на який покладаються повноваження у сфері охорони культурної спадщини в питаннях охорони пам’яток археології та історії.

Старостам сіл делеговано повноваження у сфері охорони культурної спадщини, в частиниі укладання охоронних договорів на пам'ятки, згідно з вимогами пункту 11 частини другої статті 6 та статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", Порядку укладання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 "Про затвердження Порядку укладання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини".

Власник  пам’ятки чи частини  її частини або уповноважений ним орган  (особа) зобов’язаний  укласти  охоронний договір з відповідним  органом охорони культурної спадщини. 

На пам’ятки археології договори укладаються між старостами сіл та  власниками, користувачами  земельних ділянок, на яких розташовані  пам’ятки. Станом на 15 червня 2021 року роботу  щодо переукладання охоронних договорів  на пам’ятки археології  продовжується.

На сьогодні охоронний договір на памʼятку (об’єкт) культурної спадщини (курган, поселення давніх людей, братська могила, стародавня будівля тощо) є основоположним в памʼяткоохоронній системі, оскільки інформує користувача (власника) земельної ділянки, де розташована памʼятка та декларує, які дії з його боку є правомірними, а які ні (зазвичай власники й  користувачі земельних ділянок не знають, що на їх території знаходяться об’єкти культурної спадщини. Тому постає правомірно питання: як можна охороняти те, про що ти не знаєш?). Законодавство не залишає вибору в питанні укладати чи не укладати охоронний договір: це загальнообовʼязковий документ для усіх користувачів та власників земельних ділянок незалежно від форм власності, а їх відмова є підставою для застосування чималих штрафів (за ухилення від підписання охоронного договору такий штраф складає до 17 000 грн.).

Важливо відзначити, що охоронні договори є одним з найбільш затребуваних документів, який під час перевірок вимагають правоохоронні органи. Це ще одна вагома причина зацікавленості органу місцевого самоврядування в ефективній політиці охорони власної культурної спадщини.

Однак укласти договір часто видається неможливим, оскільки об’єктивною причиною є незнання старостами сіл, де на їх території знаходяться об’єкти культурної спадщини, в якому стані вони перебувають і які заходи органам самоврядування, як органам охорони культурної спадщини, потрібно провести аби їх вберегти.   

Пропонуємо розібратися в цьому питанні із залученням фахівців й повідомляємо, що приватне підприємство «Археолог», яке є спеціалізованою науково-дослідницькою організацією, що залучає в своїй роботі фахових археологів, істориків й надає кваліфіковані послуги в галузі охорони культурної спадщини (зокрема, інвентаризації та паспортизації об’єктів археології, історії) та працює на підставі двосторонніх угод.

Підприємство працює власним транспортом та для точності наукових обстежень використовує відповідне обладнання: тахеометр та портативні GPS-навігатори (визначення точних координат та меж об’єктів культурної спадщини), 100-метрові рулетки (виміри діаметру курганів в різних напрямках) та  здійснює нівелірну зйомку (виміри висоти курганів), безпілотний літальний апарат (для зняття планів розташування братських могил, об’єктів монументального мистецтва тощо).

За підсумками інвентаризації замовник послуг (виконавчі комітети сільської, селищної, міської рад, фізичні та юридичні особи, на території яких знаходяться або можуть знаходитися об’єкти археології, історії) отримує науково-проектну документацію, до складу якої входять:

  • затверджені комісійні акти технічного стану на кожний обстежений об’єкт археології (історії) з фотофіксацією (що і є юридичним фактом проведення інвентаризації);
  • наукова довідка про інвентаризацію об’єктів культурної спадщини;
  • оновлені і уточнені схеми та картографічні дані щодо розташування об’єктів культурної спадщини на території сільської (селищної, міської) ради;
  • інформація про земельні ділянки, де перебувають об’єкти культурної спадщини (у вигляді кадастрових номерів земельних ділянок та їх графічних схем);
  • і найважливіше, рекомендації у вигляді конкретного й покрокового алгоритму дій сільської ради, як органу охорони культурної спадщини (адже досвід памʼяткоохоронної роботи в органів місцевого самоврядування в силу об’єктивних обставин відсутній).

Зазначена науково-проектна документація містить усі необхідні дані для взяття на державний облік (шляхом паспортизації) обстежених об’єктів археології, історії.

Варто зазначити, що за одиницю обстеження під час інвентаризації об’єктів археології береться уся територія селищної ради й обстежуються усі кургани незалежно від того взяті вони на облік чи ні.

Також інвентаризація може передбачати обстеження не лише курганів, а також усіх невиявлених видів об’єктів археології – давніх поселень та стоянок, мегалітичних та культових споруд тощо (повна інвентаризація).

Види послуг та орієнтована вартість робіт залежать від розміру території, яку потрібно обстежити, кількості та складності об’єктів культурної спадщини та обговорюються в індивідуальному порядку з органами місцевого самоврядування. Тривалість роботи фахівців підприємства, зазвичай, не перевищує 1 тижня й протягом 1 місяця готується науково-проектна документація.

Повноваження на виконання робіт з виявлення об’єктів культурної спадщини підтверджуються наявними в фахівців підприємства «Археолог» кваліфікаційно-дозвільними документами, що поновлюються щороку.

Також на балансі органу місцевого самоврядування знаходяться пам’ятки історії місцевого значення (братські могили). На дані пам’ятки культурної спадщини немає облікової документації, що створює ризики для їх існування й, відповідно, вимагає вирішення даного питання з боку органу місцевого самоврядування (сільської ради). Відповідно до чинного законодавства селищна рада, як орган охорони культурної спадщини, має повноваження щодо виготовлення вищезгаданих облікових документів на братські могили шляхом їх паспортизації та занесення до Державного реєстру нерухомих памʼяток України