Компаніївка
Переглядів: 358

23-29 квітня - Всесвітній тиждень імунізації

index 6Адміністрація КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Компаніївської районної ради» повідомляє, що з 23 по 29 квітня триватиме Всесвітній тиждень імунізації. Він проводиться в останній тиждень квітня, покликаний привернути увагу до тих колективних дій, які необхідні для захисту кожної людини від хвороб, які можна попередити за допомогою вакцин.

grippa bТема цього року: «Наш спільний захист- Вакцини Діють». Це заклик до людей на всіх рівнях робити більше для розширення охоплення імунізацією на благо всіх нас.
Мета Всесвітнього тижня імунізації 2019 року полягає в тому, щоб наголосити на необхідності активізації зусиль щодо імунізації у всьому світі і, зокрема, показати, яку роль в цих зусиллях може зіграти кожна людина - від донора і до рядового члена суспільства.
Небезпечні інфекційні хвороби зустрічаються найчастіше серед дитячого населення. Щорічно в світі гине біля 9 мільйонів дітей від інфекційних хвороб, з них майже 3 мільйони від інфекцій, проти яких існують вакцини. Основною метою вакцинації є формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій.
Відповідно до чинного в Україні Календаря профілактичних щеплень (Наказ МОЗ України від 16.09.2011р. № 595 у редакції наказу МОЗ України від 11.08.2014р. № 551) планові профілактичні щеплення проводяться проти 10 інфекційних захворювань.
Що необхідно знати про інфекції, які можна запобігти
завдяки проведенню щеплень за віком
Туберкульоз останнім часом набув широкого розповсюдження в Україні. Щорічно приблизно 1 млрд. людей в світі інфікується туберкульозом і до 3 млн. людей вмирає. Найбільш ефективним засобом захисту від туберкульозу є щеплення. Щеплення проти туберкульозу захищає дитину від найбільш тяжких форм захворювання: туберкульозний менінгіт та дисемінований туберкульоз легень.
Гепатит В - це вірусне інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням печінки. У 30% випадків гостра форма захворювання переходить в хронічну, яка є основною причиною виникнення цирозу печінки та первинного раку печінки. До 95% випадків гепатиту В можна запобігти вакцинацією.
Для профілактики небезпечних інфекцій – кашлюку, дифтерії, правця застосовується комбінована вакцина кашлюку (целюлярний компонент), дифтерії і правця (АКДП).
Кашлюк - інфекційне захворювання дихальних шляхів. Захворювання на кашлюк у 25% дітей перших років життя може супроводжуватися зупинкою дихання, запаленням легень; у 3% може виникнути енцефаліт (запалення головного мозку), судоми. Діти, які перехворіли на кашлюк у ранньому віці в подальшому можуть відставати від своїх однолітків у психічному розвитку. Найбільш ефективним засобом боротьби з кашлюковою інфекцією є рання імунізація дитячого населення. Завдяки вакцинації проти кашлюку в світі запобігається 85,5 млн. випадків захворювання і 760 тис. летальних випадків.
Дифтерія відноситься до найбільш тяжких інфекцій. Особливу небезпеку для життя становить токсична форма дифтерії, яка у великому відсотку випадків може закінчитися летально. На тяжкі форми дифтерії хворіють переважно не щеплені діти. У половини людей, що перенесли дифтерію лишаються тяжкі ураження серця. Єдиним діючим профілактичним заходом є вакцинація.
Правець - гостре інфекційне захворювання з механізмом передачі збудника через ушкоджені шкірні покрови та слизову оболонку. Збудник правця здатен зберігатися та розмножуватися в ґрунті. Правець дуже тяжке захворювання, яке супроводжується судомами і може закінчитися летально. Тільки своєчасним проведенням специфічної та екстреної вакцинації може попередити захворювання на правець.
Поліомієліт - гостра вірусна інфекція. У довакцинальний період паралітичний поліомієліт уражав тисячі і десятки тисяч людей, з яких 10% вмирали і 40% ставали інвалідами. В усьому світі загальна кількість дітей і дорослих з паралічами поліомієлітного походження становить 10-20 млн. Надійним захистом від цієї небезпечної інфекції є тільки вакцинація.
Збудником гемофільної інфекції типу b (ХІБ) є гемофільна паличка, яка найбільш небезпечна для дітей віком до 5 років. Значну роль ХІБ – інфекція відіграє в розвитку гнійних менінгітів, пневмоній, сепсису, отитів. Лікування ХІБ-інфекцій ускладняються стійкістю збудника до багатьох антибактеріальних препаратів. За таких умов приоритетним заходом боротьби з ХІБ- інфекцією є вакцинопрофілактика.
Кір - вірусна інфекція дихальних шляхів. За даними ВООЗ на кір щорічно хворіє не менш 40 млн. дітей, внаслідок ускладнень помирає понад 1 млн. дітей. Єдиним ефективним захистом від корової інфекції є своєчасна вакцинація.
Епідемічний паротит – широко розповсюджене дитяче захворювання. Хворіють переважно діти у віці від 3 до 15 років. Ця інфекція є однією з найбільш поширених причин ураження чоловічих статевих залоз. У хлопчиків в майбутньому після перенесеного паротитного орхиту (запалення яєчок) можливий розвиток атрофії яєчок, пухлин, імпотенції, порушення сперматогенезу, безпліддя.
Краснуха – вірусна інфекція. Розрізняють дві форми хвороби - вроджену і набуту. Вроджена форма хвороби виникає у новонароджених, якщо жінка під час вагітності хворіла на краснуху. Усі клінічні прояви вродженої краснухи об’єднують у поняття: синдром вродженої краснухи. Він характеризується розвитком у новонароджених вад сердця, глухотою, катарактою, запаленням легень тощо. Єдиним засобом, спрямованим на зниження захворюванності є вакцинопрофілактика. Набута краснуха може ускладнитися енцефалітом, артритом, тромбоцитопенією. Значний крок у імунопрофілактики зроблено після об’єднання моно-препаратів проти кору, епідемічного паротиту і краснухи в комбіновану вакцину КПК, що було здійснено у 1971 році. Зараз використовуються лише комбіновані вакцини для профілактики цих інфекцій.
Питання вакцинації набуває актуальності у зв’язку із значним зниженням охоплення населення України профілактичними щепленнями в останні три роки та відповідною утратою рівнів колективного імунітету. Наслідками вже стали випадки правця у дітей у 2016-2017 роках, спалахи кору у 2017-2018 роках.
Необхідно завжди пам‘ятати, що при проведенні щеплень виникає мінімальний ризик розвитку післявакцинальної реакції або ускладнення, в порівнянні з тяжким перебігом інфекційної хвороби та ризиком виникнення ускладнень